Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек-2017
"Шкільна бібліотека – за здоровий спосіб життя"
- Наказ МОН України від 12.08.2014 № 931 "Про проведення щорічного Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек", 264 Кб, .pdf.
- Лист ІМЗО від 18.07.2017 № 211/10-1500, 203 Кб, .pdf.
- Рекомендації щодо проведення в 2017 році Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек. Додаток до листа ІМЗО від 18.07.2017 № 211/10-1500, 19 Кб, .docx.
Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек-2016
"Книга і читання – важливий чинник у вихованні духовних цінностей учнів"
- Лист ІМЗО України "Щодо наказу МОН України від 12.08.14 р. №931 "Про методичні рекомендації", 218Кб.
- Лист ДОІППО "Про проведення щорічного Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек", 55 Кб.
- Рекомендації щодо проведення у 2016 році Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек "Книга і читання - важливий чинник у вихованні духовних цінностей учнів", 56 Кб.
Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек-2015
"Виховуємо громадянина - патріота України"
Місто Синельникове
Синельниківський НВК
Разом з творчими учнями 10, 11 класів з «Платинової групи дизайну» створено патріотичний відеофільм «Війна ввірвалась в Україну» та буктрейлер «Біль. Розстріляне відродження».
Докладніше про проведення місячника.
Місто Нікополь
Презентація "Переможці фотоконкурсу "Твої Герої, Україно!" (PPTX, 5 Мб)
Конкурс віршів "З Україною в серці" (DOCX, 159 Кб)
Молодша вікова категорія (4-7 кл.)
Перше місце Мальована Лілія Олександрівна; 12 років; 7 клас КЗ «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 16»
«З Україною в серці»
Якось я спитала у пташини,
Що літає в синій вишині:
«А чи гарна наша Україна?
Чи просторі в нас степи, лани?»
А у відповідь почула дзвін колосся,
Хвилі рідного Дніпра шумні,
Як травицю вранці омивають роси…
Як же гарно в рідній стороні!
Раптом чорний птах порушив тишу,
Грізним громом кинувся на Схід.
Та ми неньку-Україну не залишим,
Ми не підведем наш славний рід.
Битись будемо, з колін вставати.
Лиш вперед, вперед завжди іти,
І життя, і душу віддавати,
Тільки б Батьківщину зберегти.
Тільки б мати дочекалась сина,
Тільки б тато повернувся у сім’ю.
Боже, дай терпіння нам і сили
Вистояти в цім тяжкім бою.
І тоді скажу я тій пташині,
Що під стріхою гніздечко в’є:
«Всі ми вірою і силою єдині,
Поки в серці нашім Україна є!»
Друге місце Бут Ярослав, 4-А клас КЗ «Нікопольська гімназія № 7 ІІ-ІІІ ступенів»
Мій рідний край
Люблю Україну, чарівний мій край!
Це синє небо й пшениці врожай,
Червона калина, зелена долина,
Квітуча країна й велика родина.
У кожному домі рушник й вишиванка,
Співучий мій край, моя колисанка!
Хай завжди лунає мова солов’їна,
Єдина країна – моя Україна!
Третє місце Завіруха Кирило, 5 клас КЗ «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 13»
Моя Україна
Я люблю свою країну,
Нашу єдину Україну!
Люблю, бо кращої немає,
І хай ніхто не забуває,
Де він родився і зростав,
Де він учився, мандрував.
І рідну мову солов’їну,
І кожну степову билину
Любити буду я завжди.
І пам’ятати, де б я не був я,
Її Дніпра блакитні води,
Родючі землі, поле золоте
І мирне небо голубе.
Старша вікова категорія (8-11 кл.)
Перше місце Акімов Олександр, 11-А клас КЗ «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10»
Любіть Україну
Любіть Україну, щоб знали усі,
щоб вам було легко сказати:
«Для мене усі ви такі дорогі,
Що серце так хоче співати!»
Моя Україно! Я славлю тебе,
і хочеться знову і знову
писати про те, як чудово тобі,
коли сонце промінь дарує тобі,
про рідну мову, співучу, барвисту,
про славу козацьку, безсмертну і вічну,
про квітку яскраву в зеленім саду,
про хлопця, що любить матусю свою…
Усі почуття мої не передати:
слова в ці рядки нелегко вкладати,
та знаю напевне, що в серці моїм
вкладається назавжди рядком золотим
любов до моєї домівки, до батька,
до матері, що дарувала життя,
до України, до співця Кобзаря, -
ні за яку ціну не віддам їх, бо я…
Я – українець, і буду гордо нести
почесне звання це до вершин майбуття;
ні, не боюся я вражої волі,
що буде гнобити мене, скажу: «Годі!
Годі ховатись в темряві цій,
що є королевою заборонених мрій;
годі терпіти, мовчати, чекати,
треба меч правди угору підняти,
підняти й сказати: «Сила – за нами!
треба боротися за справедливість,
за Батьківщину, за святу віру,
віру Христову, справжню, єдину!»
Тільки тоді схаменуться всі люди,
тільки тоді вони знімуть кайдани
рабства свого золотого
і зрозуміють весь жах,
що твориться навколо.
Буде і правда, і справедливість,
поки існують хоробрі на світі,
будуть вони пильнувати й робить
все, щоб спокійно нам спати і жить.
Буде міцно стояти держава,
буде мир і дітям розвага,
але не треба нам забувати,
що наше життя – це більш ніж розваги.
Життя наше сповнене різними барвами
подекуди ясними, інколи хмарними,
але завжди знайдеться щаслива хвилинка,
коли ми на мить стаємо, як дитинка.
Сумно мені відкладати перо,
так можу сказати тільки одно:
любіть Україну, як родину свою,
тоді зрозумієте думку мою.
Друге місце Нечипоренко Катерина, 11 клас КЗ «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 19»
"Лист Воїна світла"
Я поліг у степу, у безкрайньому морі
Витри сльози, рідненька, благаю.
Я поруч з тобою, і в радості, й в горі,
Буде вільна земля, обіцяю.
Я поліг у степу, тут мій дім навіки,
Я душею полину до неба.
Мила моя, я тут не один,
Благаю, не плач, не треба.
Я поліг у степу, з серця мальва розквітла.
Я тіло віддав навіки землі.
Ми – воїни честі, ми – воїни світла.
Я прощаюся з вами, мої дорогі!
Я поліг у степу, у війні за Вкраїну
І додому вже не повернусь.
Не побачу я більше кохану і сина,
Я за вас із небес помолюсь!
Черевань Софія, 9-А клас «Нікопольська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 5»
Я – патріот
Я – патріот своєї країни,
Що носить горде ім’я Україна.
Століття була закута в кайдани,
Та волю все ж здобула на майдані.
Ламали, цькували, гнобили мову,
Та стяг синьо-жовтий тріпоче знову.
Бо в ньому козацька і сила, і воля.
Та українська незламна доля.
Третє місце Анастасія Денисівна Мусатова, 9 клас КЗ «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №14»
З Україною в серці
Для кожного – своя країна:
Для мене рідна – Україна!
Де колихала мати сина
І колискову так співала –
Музика душу розривала.
Співала – долю вишивала,
Здоров’я, щастя дарувала.
Та пісня линула від серця:
Не жінка – то душа співала.
Хіба та мати знати мала,
Що долю враз війна зламала.
Стара тремтячими руками
Дитя останній лист тримала…
«Мамо! Ти тільки вір:
Я повернуся, обіцяю!
От тільки вибухів той стогін відлунає!
І яблунь насаджу квітучий сад,
І дасть плоди грузинський виноград
(Нам саджанців привезли побратими).
І в гості завітаємо ми з ними
До нас на Україну. Обіцяю!
Бо в серці Україну рідну маю.»
І ще багато мрій і сподівань
Рядки листів отих охороняють,
А руки матері так лагідно тримають
Оті скарби, ті свідки сина мрій,
Що назавжди залишився живий
У серці матері… Живий!
Вона це знає.
Немає коментарів:
Дописати коментар